КП "Київський метрополітен"

 

Брагінський Віктор Володимирович

Начальник КП "Київський метрополітен"

03056, м. Київ, проспект Перемоги,35
понеділок – четвер: з 8:30 до 17:30
п’ятниця з 8:30 до 16:15

 

Приймальня начальника

тел.044 238 44 21
факс 044 238 44 46
e-mail O.Koziuk@metro.kiev.ua

 

Канцелярія (опрацювання вхідної документації)

тел. 044 238 44 59
e-mail E.Polischuk@metro.kiev.ua
www.metro.kiev.ua

 

Основні функції:

Забезпечення надання послуг з перевезення пасажирів електротранспортом метрополітену.

 

Про метрополітен

 

Нині Київ — мегаполіс, що стрімко розвивається, і в житті якого особливу роль відіграє громадський транспорт. Найбільше — швидкісна позавулична магістраль, ефективність роботи якої суттєво впливає на ритм та комфортність проживання у місті.

 

Київ неможливо уявити без метро — базового виду громадського транспорту столиці. На його долю припадає понад 50% загального обсягу міських пасажирських перевезень. Більш як півстоліття метро залишається єдиним транспортом, що може забезпечити безперебійне з'єднання віддалених частин міста з його центром, державними установами, підприємствами, вокзалами.

 

Київський метрополітен справедливо вважається символом та окрасою столиці, адже його станції є об'єктами архітектурного та культурного надбання, а три з них — "Вокзальна", "Хрещатик" та "Арсенальна" є пам'ятниками архітектури. На даний час метрополітен складається з трьох діючих ліній загальною довжиною майже 70 кілометрів та 52 діючі станції, платформи яких розраховані на п’ятивагонні поїзди. У центрі міста лінії мають три пересадочних вузли.

 

Найбільш завантаженими є станції "Вокзальна", "Лісова", "Петрівка", "Святошин", поблизу яких знаходяться великі залізничні станції та маршрути приміського транспорту. Пасажиропотік на кожній з них складає близько 60 тисяч пасажирів щодоби. Тому вживаються заходи з розвантаження таких станцій — проектуються допоміжні виходи та переходи.

 

Для поліпшення обслуговування пасажирів, у метрополітені впроваджено мобільний зв’язок, встановлено інформаційні монітори, які полегшують користування цим транспортом глухими пасажирами, камери відео-спостереження, на нових станціях змонтовані ліфти-підйомники для тих, хто не може самостійно пересуватися сходами, а для пасажирів з вадами зору на краю платформи нанесено спеціальне обмежувальне покриття з рифленого пластика, що допоможе їм орієнтуватися при посадці у вагон.

 

В основу роботи Київського метрополітену покладена одна з найкращих світових технологій, яка орієнтована на більші обсяги перевезень, ніж на заході. Наразі світовим стандартам у Київському метрополітені відповідає основна система забезпечення безпеки руху поїздів — система автоматичної локомотивної сигналізації з автоматичним регулюванням швидкості, а також оперативно-технологічний радіозв’язок, мережа телевізійних екранів на станціях метрополітену, управління стрілками та сигналами станцій метрополітену з центрального диспетчерського поста з комп’ютерним керуванням, управління роботою станцій з застосуванням технагляду. Усі лінії метрополітену обладнані пристроями автоматичного виявлення неполадок, що можуть призвести до аварійних ситуацій.

 

Підземна транспортна магістраль міста Києва 53 роки тому і сьогодні:

  1960 рік  2014 рік
  Кількість ліній 1 3
  Кількість станцій  5 52
  Кількість пересадочних вузлів  -
  Експлуатаційна довжина ліній  5,2 км 69,648 км 
  Кількість депо 1 (Тимчасове депо "Дніпро") 3 ("Дарниця", "Оболонь", "Харківське")
  Кількість вагонів у поїзді  3
  Інвентарний парк пасажирських вагонів  24 814
  Середньодобові перевезення (млн.пас.) 0,13 1,47
  Пасажирські перевезення за рік (млн.пас) 4,67 536,18 (за 2013 рік)
  Кількість ескалаторів  18 на 4 станціях  122 на 26 станціях
  Максимальні розміри руху  (пар поїздів/год.)  20 (15 - фактично) 40
  Кількість вентиляційних шахт  8 111
  Кількість вентиляторів головного провітрювання  16 216
  Кількість водовідливних установок  8 231
  Кількість електричних підстанцій  5 82
  Кількість стрілочних переводів  5 274

Схема ліній Київського метрополітену

 

 

Історія та аналітика

 

Стиль столиці, як індикатор, відображає епоху, в якій він з'являється ― будь то економічний, культурний, ідейний підйоми або ж часи застою. Риси стилю оцінюються людиною як раціонально, так і емоційно, тому саме епоха того або іншого стилю несе на собі відбиток свого часу, який на підсвідомому рівні передає людині певний спектр відчуттів.

 

Наше метро, нарівні із Московським, Петербурзьким та іншими у колишньому СРСР, без упереджень, є частиною унікального явища у світовій культурі ― успішно реалізованою спробою синтезу мистецтва з утилітарною транспортною системою. На відміну від західних аналогів, мистецька компонента не є відокремленою від глядача, розміщеною у деякому об'ємі. Вона стала знаковою системою, що апелює до глядацького сприйняття і ідеалів.

 

І, хоч спорудження першої черги київського метро припало на один із стилістичних зламів, хоча б частково реалізовані задуми майстрів дозволяють відчути не тільки яким метро було та є, а яким воно могло б бути. А це ― ключ до іншого рівня, до живого пошуку. Те саме стосується і сучасного надбання ― чи правомірне зведення столичного Метрополітену до утилітарної підземки?

 

Тепер, коли політичні ідеї, покладені у основу естетики метрополітену ― естетики, що зробила декілька повних циклів ― стали частиною історії, ми можемо безпечно аналізувати її, знаходячі сховані виміри того, що оточує нас щоденно вже майже півстоліття. Разом ми спробуємо дослідити символічні та історичні зв'язки, що зробили та продовжують робити наше метро палацами для народу, а також подивимося на його непомітні риси, які роблять київське метро - київським, а простий транспорт ― підпростором Столиці.

 

Ви маєте ті чи інші матеріали або документи, які можуть пролити світло на невідомі сторінки історії київського метро? Ми будемо вдячні вам за можливість ознайомитися з ними ― тоді цей розділ доповниться новими статтями та фото.

 

Якщо ви хочете дізнатися масу нового про історію столичного метрополітену, завітайте на авторський проект Онлайн-музей Київського метрополітену.

 

Оплата проїзду

 

Засоби оплати проїзду

Тарифи на проїзд у метрополітені

Пристрої пасажирської автоматики

 Порядок проходу на станції через автоматичні контрольні пункти (АКП)  

Порядок проходу пасажирів пільгових категорій через ПКП, що обладнаний системою «Пільговик-1»  

Правила користування проїзними квитками  

Правила користування  студентскими проїзними квитками

Правила користування електронною пластиковою карткою «Картка киянина»  

 

 Засоби оплати проїзду  

 

Проїзд у метрополітені оплачується за допомогою:

  • Жетонів, які можна придбати в касах станцій метрополітену або в автоматах видачі жетонів (АВЖ), що знаходяться у касових залах.
  • Проїзних квитків на термін дії на основі картонних електронних безконтактних карток для проїзду в метрополітені та наземному міському пасажирському транспорті, які можна придбати в касах станцій.
  • Проїзних квитків на основі пластикових електронних безконтактних карток з продовженням терміну дії або на кількість поїздок, які можна придбати в касах станцій або універсальних автоматах, а поповнити їх ресурс –  в касах станцій,  автоматах дозапису безконтактних карток (АДБК) чи  універсальних автоматах,  встановлених у касових залах.

Проїзні квитки на термін дії та з продовженням терміну дії реалізуютьс�� з 22 числа поточного місяця – на наступний місяць, з 15 числа – на другу половину поточного місяця.

Реалізація проїзних квитків за безготівковим розрахунком здійснюється на станції метрополітену "Дорогожичі" в кімнаті № 30 (тел.: 238-45-40, факс: 238-44-45):

  • з 22 числа поточного місяця – на наступний місяць;
  • з 15 числа – на другу половину місяця.

Оплата за безготівковим розрахунком проводиться на поточний рахунок  2600700018395 ПАТ КБ «Хрещатик» м. Київ, МФО 300670, одержувач СП «Комерційна служба» КП «Київський метрополітен», ЄДРПОУ 24921319.

В зв’язку з розвитком в метрополітені автоматизованої системи пропуску пасажирів, основним засобом оплати проїзду будуть пластикові електронні безконтактні картки призначені для запису проїзного квитка з продовженням терміну дії або запису поїздок, а жетони планується поступово виводити з обігу.

Пластикові електронні безконтактні картки сучасні та надійні, користування якими заощадить ваш час та додасть зручності при оплаті проїзду.

Заставна вартість картки складає 7 грн., ці кошти можна отримати у разі повернення картки в касу.

 

Тарифи на проїзд у метрополітені

Згідно з Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.11.2009 № 1277 «Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і вартості проїзних квитків у міському пасажирському транспорті, який працює у звичайному режимі руху», вартість однієї поїздки у метрополітені становить 2 грн.

Вартість та види проїзних квитків наведені у наступній таблиці: 


           

Види проїзних квитків


           
Вартість проїзного квитка (грн.)
         

Для фізичних та юридичних осіб

 Для студентів вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації та учнів професійно-технічних навчальних закладів денної форми навчання
 На місяць  На другу половину місяця  На місяць   На другу половину місяця
 Метрополітен 95,00 48,00 48,00 -
 Трамвай - метрополітен 150,00 75,00 75,00 -
 Тролейбус - метрополітен 150,00 75,00 75,00 -
 Автобус - метрополітен 150,00 75,00 75,00 -
 Автобус - трамвай - тролейбус - метрополітен  230,00 115,00 115,00 -

Студентські проїзні квитки реалізуються лише за безготівковим розрахунком через Студентську профспілкову асоціацію м. Києва.

Заставна вартість пластикової безконтактної картки становить 7 грн.

В проїзних квитках на термін дії кількість поїздок не обмежується.

Кількість поїздок, яка може бути придбана на пластикову безконтактну картку, не може перевищувати 50.

 

Пристрої пасажирської автоматики

 Автоматичний контрольний пункт (АКП) – пристрій, призначений для оплати проїзду пасажирів, обладнаний жетоноприймачем та терміналом.  

АКП бувають двох видів – з відкритими стулками та з заблокованим проходом, при цьому індикатор червоного кольору на їх передніх панелях сигналізує про готовність пристроїв до прийому засобів оплати проїзду.

Після оплати проїзду та загорання індикатора зеленим кольором на передній панелі:

  • в АКП  з відкритими стулками забезпечується вільний прохід;   
  • в АКП з заблокованим проходом рама повертається вручну (порядок користування таким АКП зображено на схемі).
  •  ПКП (пункт контрольно-пропускний) – пристрій призначений для проходу та обліку пасажирів пільгових категорій. ПКП може бути обладнаний системою телеконтролю проходу пасажирів пільгових категорій «Пільговик-1».  

 Автомат видачі жетонів (АВЖ) – пристрій, призначений для розміну паперових грошей номіналом 2 грн. та 10 грн. на жетони.  

Автомат продажу жетонів пристрій, призначений для продажу жетонів за паперові гроші різного номіналу (не більше 20 грн.) з можливістю надання решти.

Автомат дозапису безконтактних карток (АДБК) пристрій, призначений для самостійного поповнення пасажирами ресурсу проїзних квитків на основі пластикових безконтактних карток та контролю стану їх ресурсу.

Для поповнення ресурсу необхідно вставити картку в приймач рідера безконтактних карток, ввести купюри по одній у купюроприймач, підтверджуючи введення кожної натиском кнопки «сплатити». Під час запису проїзний квиток не можна виймати з приймача рідера безконтактних карток, тому, що запис квитка не відбудеться.

Для перевірки ресурсу проїзного квитка необхідно вставити картку в приймач рідера безконтактних карток, після чого на дисплеї відобразиться поточний баланс поїздок або термін дії картки.

Автомат продажу та поповнення ресурсу засобів оплати проїзду (універсальний автомат) – пристрій, призначений для продажу жетонів, безконтактних карток на пластиковій основі та запису на них ресурсу.

  

Порядок проходу на станції через автоматичні контрольні пункти (АКП)

Прохід пасажирів на станції метрополітену за всіма засобами оплати проїзду здійснюється тільки через автоматичні контрольні пункти (АКП).

Для проходу через АКП потрібно прокинути жетон в жетоноприймач пристрою, дочекатись загорання індикатора зеленого кольору на його передній панелі, після чого пройти через автомат.

Прохід через АКП за прозними квитками здійснюється порядком визначеним Правилами користування проїними квитками

АКП

 

 

Порядок проходу пасажирів пільгових категорій через ПКП, що обладнані системою «Пільговик-1».

Пасажиру необхідно прикласти посвідчення на право пільгового проїзду в розгорнутому вигляді до скла терміналу пристрою і дочекатись загорання індикатора зеленого кольору на світловому блоці.

При необхідності працівник каси по переговорному пристрою може надавати пасажиру додаткову інформацію відповідно до ситуації або запропонувати пасажиру підійти до касового вікна.


 

Вказана система не передбачає архівації даних, тож прикладений документ  не сканується, не фотографується і не зберігається в її пам’яті.

 

Правила користування проїзними квитками

Придбання, продовження терміну дії та перевірка стану ресурсу проїзних квитків

Проїзні квитки на основі картонних БК (разового використання) реалізуються тільки в касах метрополітену на наступний місяць або на другу половину поточного місяця. Заставна вартість в таких квитках не враховується.

Проїзні квитки для проїзду в метрополітені на основі пластикових БК (для тривалого користування) можна придбати тільки в касах станцій метрополітену. Продовження терміну дії або дозапису поїздок квитків здійснюється, як в касах станцій метрополітену, так і за допомогою АДБК. У вартість проїзного квитка входить заставна  вартість БК, вартість місячного проїзного квитка або проїзного квитка на другу половину місяця чи вартість необхідної кількості поїздок.

Для продовження терміну дії або дозапису поїздок квитків за допомогою АДБК, �� автомат надаються купюри, сума яких повинна відповідати вартості квитка. Якщо сума наданих купюр буде більшою ніж вартість квитка, залишок коштів записується на транспортний гаманець картки і  використовується при наступному продовженні чи поповненні (АДБК решти не видає).

Також за допомогою АДБК пасажир може  самостійно перевірити стан  квитка  та  залишок  коштів на транспортному гаманці.

 

Правила користування проїзними квитками для проїзду в метрополітені

Квитки призначені для проходу на станції метрополітену через АКП.

Квитки не дають права на безкоштовне перевезення багажу, що потребує оплати, та проходження через ручний пропускний пункт.

Для проходу на станцію за допомогою проїзних квитків необхідно, щоб на терміналі АКП з’явився напис «Піднесіть картку». Тоді БК потрібно прикласти до терміналу будь-якою стороною і тримати до появи інформації «Залишок днів: ХХ» - тобто кількості днів, що  залишились до кінця терміну дії квитка (для квитків на термін дії) чи «Залишок ХХ поїздок» - тобто залишок кількості поїздок (для квитків на кількість поїздок). При цьому повинен загорітися індикатор зеленого кольору на передній панелі АКП, а на терміналі - з’явитися напис «Прохід дозволено 1 пасажиру».

За проїзним квитком на термін дії дозволяється прохід тільки одного пасажира. При спробі повторного проходу протягом 15 хвилин, на терміналі турнікету висвічується напис «Порушення правил проходу».

В день закінчення терміну дії квитка висвічується напис «Останній день проїзду», у разі, коли ресурс поїздок вичерпано - «Остання поїздка», при відсутності поїздок – «Проїзний квиток заблоковано».

 

Повернення БК та дії пасажирів у разі їх відмови

Повернути БК на пластиковій основі можна в каси на станціях метрополітену за умови, що картка придатна для подальшого використання (непошкоджена, недеформована, чиста, без написів). При цьому, пасажирам повертається її заставна вартість та залишок коштів з транспортного гаманця.  Вартість  ресурсу поїздок, що залишився на квитку на момент його повернення, не компенсується. При поверненні БК з ознаками механічних пошкоджень заставна вартість картки не повертається.

У випадках виникнення відмов у роботі БК (як картонних, так і на пластиковій основі) необхідно звернутися в касу станції метрополітену для з’ясування причин відмов.

У разі підтвердження касиром непридатності БК, власнику картки необхідно звернутися в дільницю забезпечення засобами оплати проїзду, яка знаходиться в касі станції метрополітену "Політехнічний інститут",  або залишити проїзний квиток в касі станції до наступного дня для з’ясування причин його відмови та, у разі необхідності, заміни квитка працівниками кас в дільниці забезпечення засобами оплати проїзду.
При повній відмові електросхеми - в дільниці забезпечення засобами оплати проїзду видається нова БК з відновленим ресурсом, що залишався на момент відмови картки.
У разі заміни БК  з ознаками механічних пошкоджень власнику картки необхідно сплатити  компенсацію вартості пошкодженої картки.

 

Правила експлуатації БК

БК є складним електронним пристроєм. Її не можна охолоджувати нижче – 10 ºС, нагрівати вище + 60ºС і тримати у вологому агресивному середовищі.

БК не можна згинати, механічно навантажувати і тримати у потужному електромагнітному полі.

БК не рекомендується зберігати разом з монетами, металевими предметами та стільниковими телефонами.

БК рекомендується носити у спеціальному захисному неметалевому футлярі або гаманці. Під час користування виймати картку не обов’язково.

 

Правила користування студентськими проїзними квитками

Загальні положення 

Ці Правила розроблено з метою дотримання порядку користування  студентами вищих навчальних закладів І-ІV рівня акр��дитації та учнями професійно-технічних навчальних закладів денної форми навчання студентськими проїзними квитками для проїзду в метрополітені.

Порядок користування студентськими проїзними квитками   здійснюється відповідно до діючих Правил користування проїзними квитками на основі безконтактних карток в КП «Київський метрополітен», з урахуванням особливостей, передбачених даними Правилами.

 

Особливості користування студентським проїзним квитком

Студентський проїзний квиток є дійсним при наявності у його власника студентського квитка денної форми навчання.

Студентський проїзний квиток не дає права безкоштовного провозу багажу, що потребує оплати.

За студентським проїзним квитком дозволяється прохід на станції метрополітену тільки через автоматичні контрольні пункти (далі – АКП).

Повторний прохід через АКП за студентським проїзним квитком можливий лише через 15 хвилин після його використання, у разі меншої перерви – на терміналі АКП висвічується напис «Порушення правил проходу».

На вимогу працівника контрольного пункту, власник студентського проїзного квитка повинен підтвердити його дійсність пред’явленням студентського квитка денної форми навчання.

У разі виявлення неправомірного використання студентського проїзного квитка прохід на станцію метрополітену його власнику забороняється та складається акт, на підставі якого проводиться блокування квитка на весь термін його дії.

У випадку, якщо студентський проїзний квиток не спрацював на терміналі АКП, його власнику потрібно звернутися в касу станції метрополітену для з’ясування причини відмови.

При підтвердженні в касі станції непридатності студентського проїзного квитка, для його заміни необхідно звернутися в дільницю забезпечення засобами оплати проїзду, яка знаходиться в касі станції метрополітену "Політехнічний інститут".

При заміні студентського проїзного квитка, у випадку механічного пошкодження, його власник повинен сплатити вартість безконтактної картки.

 

Правила користування електронною пластиковою карткою «Картка киянина»

1. Загальні положення

1.1. У цих Правилах нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
1.1.1. «Картка киянина» – іменна багатофункціональна електронна пластикова картка, яка є матеріальним носієм персональних даних утримувача картки і підтримує додатки, пов’язані з наданням і обліком заходів соціальної підтримки та інших інформаційних сервісів і послуг.
1.1.2. Утримувач «Картки киянина» – громадянин, який зареєстрований в місті Києві та отримав «Картку киянина».
1.1.3. Транспортний додаток «Картки киянина» – вмонтований в картку мікропроцесор (чіп-модуль MIFARE PLUS S2K), що надає можливість отримувати послуги на проїзд в Київському метрополітені.
1.1.4. Ресурс «Картки киянина» як проїзного квитка – термін дії пільгового проїзного квитка або кількість поїздок, сума яких не може перевищувати 50.
1.1.5. Автоматичний контрольний пункт (далі – АКП) – пристрій пасажирської автоматики, призначений для контролю проходу пасажирів на станцію з використанням засобів оплати проїзду, в тому числі «Картки киянина».
1.1.6. Автомат дозапису безконтактних карток (далі – АДБК) – пристрій пасажирської автоматики, призначений для самостійного поповнення пасажирами ресурсу проїзного квитка на основі електронної безконтактної картки, в тому числі «Картки киянина», та контролю стану його ресурсу.
1.1.7. Транспортний гаманець – один з файлів транспортного додатку, що дозволяє зберігати решту коштів до наступного поповнення картки (для «Картки киянина», яка використовується як проїзний квиток на кількість поїздок).
1.2. «Картка киянина» використовується в Київському метрополітені громадянами, які отримали її в установленому порядку відповідно до рішень Київської міської ради та виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
1.3. Для проїзду в Київському метрополітені «Картка киянина» використовується її утримувачами як пільговий проїзний квиток, або як проїзний квиток на кількість ��оїздок.
1.4. «Картка киянина» не реалізується в касах станцій метрополітену.
1.5. «Картка киянина» не дає права безкоштовного перевезення багажу, що потребує оплати.
1.6. За «Карткою киянина» передбачений прохід на станції метрополітену тільки через автоматичні контрольні пункти.

 

2. Користування «Карткою киянина» як пільговим проїзним квитком

2.1. За «Карткою киянина» як пільговим проїзним квитком дозволяється прохід через АКП тільки її утримувачу.
2.2. Після прикладання «Картки киянина» до терміналу АКП спочатку на ньому з’являється інформація «Залишок днів ХХ», а потім – «Прохід дозволено 1 пасажиру». При цьому загорається індикатор зеленого кольору на передній панелі АКП, що дозволяє прохід.
2.3. Повторний прохід через АКП за «Карткою киянина» можливий тільки через 15 хвилин після її використання, у разі меншої перерви – на терміналі висвічується напис «Порушення правил проходу».
2.4. У разі закінчення терміну дії «Картки киянина» на терміналі АКП висвічується напис – «Проїзний квиток заблоковано».
2.5. Утримувач «Картки киянина» може самостійно перевірити термін її дії за допомогою АДБК.
2.6. На вимогу працівника контрольного пункту, пасажир зобов’язаний пред’явити «Картку киянина» для перевірки.
2.7. Якщо «Картка киянина» не належить пасажиру, працівниками станції комісійно складається акт в двох примірниках про неправомірне використання «Картки киянина». Один примірник акта надається пасажиру, на підставі другого проводиться блокування транспортного додатка картки строком на 3 місяці, про що повідомляється письмово в Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міс��кої ради (Київської міської державної адміністрації).
Прохід такого пасажира на станцію метрополітену здійснюється на загальних підставах з використанням засобів оплати проїзду в метрополітені.
2.8. У разі повторного виявлення неправомірного використання пасажиром «Картки киянина» проводиться блокування транспортного додатка картки строком на 6 місяців.

 

3. Користування «Карткою киянина» як проїзним квитком на кількість поїздок

3.1. За «Карткою киянина» як проїзним квитком на кількість поїздок дозволяється прохід тільки через АКП.
3.2. Після приклад