Історія розвитку міського трамваю

Перші проекти будівництва кінної залізниці у Києві починають надходити в міську управу з 1869 року. На початок 1886 року міська управа оголосила конкурс на кращий проект такої залізниці, а 29 вересня міська Дума визнала найкращим проект відомого інженера і підприємця А. Є. Струве. 20 липня 1891 року в Києві відкрився рух на двох кінних залізницях довжиною 12,8 версти по Хрещатику і вулиці Великій Васильківській. Вагони призначалися для 20-25 пасажирів. Незабаром застосували 7 паровичків. Однак перші місяці роботи залізниці на кінній та паровій тязі виявили неспроможність експлуатації їх в умовах гористого рельєфу міста. Дума змушена була повернутися до пропозицій про електричний трамвай. Досліди винахідника Ф. Пироцького, який у 1880 році успішно випробував електричну тягу, переконували в доцільності такого проекту. 8 травня цього ж року відбулася пробна поїздка.

1(14) червня 1892 року по одному з найкрутіших у Києві Олександрівському узвозі почався рух першого в Російській імперії пасажирського електричного трамвая. Маршрут довжиною 1,5 км пролягав від Царської площі до Нижньої площі (тепер площі Європейська і Поштова). Наступного дня газета "Киевлянин" повідомляла: "Вагони переповнені публікою, до речі, багато пасажирів їздять по кілька разів угору і вниз, цікавлячись цією важливою для Києва новиною".

У 1893 році трамвай було пущено на Печерськ, 1894 - 1895 роках - по Володимирській, Караваєвській (тепер вул. Л.Толстого) вулицях; почала працювати трамвайна лінія, яка сполучала Лук'янівку із Сирецькими військовими таборами. 1896 року трамвай пішов Маріїнсько-Благовіщенською вулицею (тепер вулиця Саксаганського) через Галицьку площу (площа Перемоги) на Сінний базар (Львівська площа); 1899 - від Бессарабки до Політехнічного інституту. В 1905 році відкрився рух трамвая до Лаври, згодом - Прорізною і Глибочицькою вулицями. Стала до ладу Звіринецька лінія від Товарної станції через Печерськ, а також невелике відгалуження вздовж Набережної. Перша світова, а потім громадянська війни призвели господарство до повного занепаду, відбудова його почалася в 1922 році. З кожним роком кількість пасажирів у Києві збільшувалася. Так, в 1932 році трамваєм перевозили в два рази більше пасажирів, ніж у 1913 році. На початок Великої Вітчизняної війни київський внутрішньоміський електричний транспорт за обсягом перевезень займав третє місце в колишньому СРСР. Колектив працівників електротранспорту м. Києва на 1941 рік налічував більше ніж 7 тис. осіб.

Під час Великої Вітчизняної війни трамвайники допомагали будувати дзоти, підвозили до місць боїв боєприпаси та продовольство. У післявоєнні роки трамвайне господарство в Києві було відновлено. Розбудова міста сприяла подальшому розвитку трамвайної мережі. У 1978 році в Києві стала до ладу перша в Радянському Союзі лінія швидкісного трамвая (пролягає на відокремленій колії без перетинів її в одному рівні з іншими видами транспорту та пішоходами).

На сьогоднішній день в Києві діє 24 трамвайних маршрутів, довжина трамвайних колій становить 460 км, перевезення пасажирів здійснюється 360 трамвайними вагонами.

На сьогодні у столиці діють 4 трамвайні депо: Лук'янівське, ім.Красіна, ім.Т.Г.Шевченка, Дарницьке.

З метою ефективного господарювання проводиться об'єднання двох депо:Лук'янівське, та депо ім.Красіна - в одне депо. Ведеться реконструкція трамвайного депо по вул. Якутській, для передислокації трамвайного депо ім.Т.Г.Шевченка з вул. Антоновича.

Перспективний розвиток трамвайного руху в м. Києві.

Перша в Україні лінія швидкісного трамвая від площі Перемоги до Кільцевої дороги протяжністю 18,5 км. експлуатується з 1978 року. За цей час основні елементи лінії (трамвайні колії, контактний провід, живильні кабелі, апаратура системи автоматичного регулювання швидкості руху поїздів, інженерні мережі й обладнання станцій тощо) ні разу не замінювались і сьогодні мають граничну зношеність; докорінного оновлення потребує і рухомий склад.

Прийнята програма реконструкції цієї лінії у найближчі роки. Вона передбачає:

  • повну заміну колій з улаштуванням дренажної системи трамвайного полотна;
  • повну заміну контактного проводу і кабельних виводів;
  • впровадження нової системи автоматичного регулювання швидкості руху поїздів;
  • улаштування шумозахисної огорожі;
  • реконструкцію станцій та інженерних мереж;
  • впровадження сучасних трисекційних трамвайних вагонів, які забезпечують нормальний доступ людям в інвалідних колясках.

Реконструйована лінія забезпечить експлуатацію поїздів зі швидкістю близько 28 км/год.; високий комфорт перевезення пасажирів.

Трамвайні вагони Ф. Випускались з 1907 по 1912рр.

Трамвайні вагони БФ. Випускались з 1925 по 1929рр.

Трамвайні вагони КМ і КП. Випускались з 1927 по 1934рр.

Трамвайні вагони МТВ-82. Випускались з 1947 по 1961рр.